Смерть Святішого Патріарха Алексія II відгукнулася болем в серцях усіх вірних чад Української Православної Церкви. Здається, зовсім недавно ми мали благодатну нагоду спілкуватися з Його Святістю під час святкування ювілею 1020-ліття Хрещення Київської Русі. Лише кілька місяців тому ми разом зі Святішим Патріархом Алексієм звершували святкові літургії на Володимирській гірці та у стародавній Києво-Печерській Лаврі, а сьогодні в наших храмах вже лунає молитва за спочилого Великого Господина і Отця. Ми щиро просимо Господа, аби Він упокоїв Святішого Алексія в обителях праведників та дарував йому Царство Небесне.

Церковна молитва за покійного Святителя також спонукає нас і до молитви за майбутнє нашої Церкви. Сьогодні усі наші думки та сердечні переживання спрямовані на пошук духовної користі народу Божого, аби всім нам перебувати твердими і непорушними в вірі та не відпадати від надії Євангелія (Кол 1, 22).

Історія ХХ століття свідчить, що обрання Предстоятеля — це особлива подія в церковному житті, вона має глибинний духовний вимір, який не можливо повністю осягнути людським розумом. Так, прихід на Первосвятительський Престол Святішого Патріарха Алексія ІІ відкрив принципово нову сторінку у церковному житті. За вісімнадцять років його Патріаршого служіння Церква пережила воскресіння після довгих років утисків та відкритих гонінь. Піднялися з руїн численні храми та монастирі, наш народ почав повертатися до святої віри, ті, хто колись були синами гніву та жили в похотях тілесних (Еф 2, 2-3), стали синами послуху, підкорилися Христу та увійшли до церковної огорожі.

Сучасність ставить перед нашою Церквою нові виклики. Ми стали свідками надзвичайно високого кількісного зростання нашої пастви. В останні роки значно збільшилась кількість парафій, монастирів, духовних шкіл тощо. Але, нажаль, кількість далеко не завжди дорівнює якості. І в новому тисячолітті наша Церква, перш за все, повинна дбати про якісний духовний зріст своїх чад. Саме сьогодні, коли належність до Церкви стає звичайним явищем, коли відвідини храму вже нікого не дивують, коли богослужіння регулярно транслюються по телебаченню, ми повинні зберегти духовну сутність Святого Православ’я, наповнити зовнішні форми глибинним змістом. Наша паства сьогодні потребує духовних взірців, які були б істинними орієнтирами, що ведуть до справжньої досконалості, надихають на невпинну працю над своїм власним серцем.

Зараз ведеться робота з підготовки до Помісного Собору, який має обрати нового Предстоятеля Руської Православної Церкви. Напередодні цієї знаменної події ми, Архієреї Української Православної Церкви, звертаємося до Вашого Блаженства з проханням прийняти наше висування Вашої кандидатури на Патріарших виборах, що наближаються. Ми бачимо в Вас особу, яка здатна мудро управити церковний корабель. Перебуваючи в архієрейському сані більше сорока років, Ви маєте величезний досвід служіння Святій Церкві. Значна частина духовенства Руської Православної Церкви пам’ятає Ваше служіння на посаді ректора Московських Духовних Академії та Семінарії. Саме тоді Ви стали для своїх численних вихованців істинним духовним батьком, зуміли посіяти в їх душах насіння благочестя, котре не перестає плодоносити й до сьогодні. Останні шістнадцять років Ви очолюєте Українську Православну Церкву. Ваше Предстоятельске служіння в Україні відбувалося в надзвичайно складних умовах. Але з Божою поміччю Вам завжди вдається вести свою численну паству царським шляхом. Своєю пастирською мудрістю Ви привертаєте до себе людей різних соціальних верств та різних політичних уподобань, Ваш духовний авторитет є безперечним для політиків, підприємців, діячів мистецтва. Події нинішнього ювілейного року підтвердили, що цей авторитет визнається й далеко за межами України. Влітку на Київських пагорбах відбулося співслужіння та історична зустріч Предстоятелів кількох Помісних Церков. А Зібрання Предстоятелів, що проходило в жовтні у Стамбулі, підтримало ініціативи Вашого Блаженства з питання подолання розколів в українському Православ’ї.

Для всіх нас Ви є взірцем святительського служіння. Ваша невтомна праця на благо нашої Церкви, Ваші численні пастирські візити до українських єпархій, участь в різноманітних церковних та державних форумах не може не вражати. Дійсно, Господь зміцнює Ваше Блаженство у служінні нашій Церкві та народу.

Ми вважаємо Вас достойним кандидатом на Первосвятительський Патріарший Престол і запевняємо, що підтримаємо Вашу кандидатуру під час голосування на Помісному Соборі Руської Православної Церкви. Саме Ви здатні стати тим взірцем у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості (1 Тим 4, 12), якого шукають сьогодні вірні нашої Церкви. Віримо, що Дух Святий наставить усіх нас на всяку істину та визве до Патріаршого служіння найдостойнішого з кандидатів.

 З синовньою відданістю до Вашого Блаженства архієреї Української Православної Церкви

Джерело: Офіційний сайт УПЦ МП.