1. Українська Православна Церква Київського Патріархату є Помісною (автокефальною) православною Церквою в Україні і входить до складу єдиної, святої, соборної і апостольської Церкви, Главою якої є Господь наш Ісус Христос.
2. "Київський Патріархат" є другою офіційною назвою Української Православної Церкви Київського Патріархату.
3. Вона є рівна в правах з усіма автокефальними помісними православними Церквами, і незалежна у своєму устрої та управлінні.
4. Юрисдикція Української Православної Церкви поширюється на осіб православного віровизнання, які добровільно ввійшли до неї і проживають на канонічній території України та в діаспорі, в різних країнах світу, будучи об’єднаними в єпархії, синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, братства, сестрицтва, духовні навчальні заклади, місії, представництва, подвір’я.
5. Українська Православна Церква Київського Патріархату бере свій початок від хрещення Руси-України (988 р.) і є спадкоємницею Київської митрополії у складі Константинопольського Патріархату.
6. Помісна Українська Православна Церква здійснює свою діяльність на основі:
а) Святого Письма і Священного Передання;
б) канонів і правил святих апостолів;
в) правил і постанов семи Вселенських Соборів;
г) правил і постанов Помісних Соборів і Святих Отців;
д) постанов своїх Помісних і Архиєрейських Соборів, Священного Синоду і Указів Патріарха Київського і всієї Руси-України;
е) даного Статуту.
7. Українська Православна Церква Київського Патріархату здійснює свою діяльність на основі соборноправності:
а) вищими органами церковної влади і управління є Помісний Собор, Архиєрейський Собор, Священний Синод на чолі з Патріархом Київським і всієї Руси-України;
б) єпархіальним органом церковної влади і управління є правлячий архиєрей з єпархіальною Радою та єпархіальними зборами;
в) органом парафіяльного управління є настоятель парафії з парафіяльною Радою і парафіяльним зборами.
8. Право церковного суду мають:
а) над єпископом – Помісний Собор на чолі з Патріархом;
б) над священиком – Собор єпископів, незалежно від їх кількості;
в) над церковнослужителями та іншими церковними працівниками – правлячий архиєрей з єпархіальною Радою чи настоятелем з парафіяльною Радою.
9. Установи Української Православної Церкви Київського Патріархату: Київська патріархія на чолі з Патріархом Київським і всієї Руси-України, єпархії, єпархіальні управління, синодальні установи, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства, місії і закордонні установи мають цивільну правоздатність (право юридичної особи), яка набувається в момент реєстрації їх статуту.
10. Канонічні установи Української Православної Церкви Київського Патріархату не ведуть політичної діяльності і не надають своїх приміщень для політичних заходів.
1. В Українській Православній Церкві Київського Патріархату вища влада в галузях віровчення, церковного управління і церковного суду – законодавча, виконавча і судова – належить Помісному Собору.
2. Собор скликається Патріархом Київським і всієї Руси-України, а в разі його смерті – Місцеблюстителем разом зі Священним Синодом мірою необхідності, але не рідше як один раз на п’ять років.
3. Помісний Собор складається із єпархіальних та вікарних архиєреїв (своїм положенням), представників кліру, чернецтва, духовних навчальних закладів і мирян, а також Вищої Церковної Ради.
4. Процедура виборів на Помісний Собор делегатів від кліру, чернецтва, духовних навчальних закладів і мирян та їх кількість встановлюється Святійшим Патріархом та Священним Синодом.
5. Помісний Собор:
а) тлумачить вчення Православної Церкви на підставі Святого Письма і Священного Передання, на підставі постанов і правил семи Вселенських Соборів, зберігаючи єдність з Помісними Православними Церквами;
б) вирішує канонічні, богослужбові, пастирські та інші питання, які стосуються внутрішньої чи зовнішньої діяльності, зберігаючи єдність, чистоту православної віри, християнської моралі та побожності;
в) затверджує, змінює, анулює і роз’яснює свої постанови, які стосуються церковного життя відповідно до п. 5а і 5б даного розділу;
г) канонізує святих і встановлює відповідні богослужбові чинопослідування;
д) приймає Статут про управління Українською Православною Церквою Київського Патріархату;
е) обирає Патріарха Київського і всієї Руси-України і встановлює процедуру його обрання;
є) затверджує постанови Архиєрейських Соборів;
ж) оцінює діяльність Священного Синоду і Синодальних установ;
з) утворює або анулює органи церковного управління;
и) встановлює процедуру всіх церковних судів;
і) піклується про справедливі відносини між Церквою і державою, відповідно до даного Статуту і чинного в Українській державі законодавства;
ї) приймає рішення з питань взаємовідносин з іншими Православними Церквами;
й) звертається до української пастви з Посланнями.
6. Головою Помісного Собору є Патріарх Київський і всієї Руси-України, за відсутності Патріарха – Місцеблюститель Патріаршого Престолу.
7. Помісний Собор являє собою останню інстанцію, яка має право розглядати догматичні і канонічні відхилення в діяльності Патріарха.
8. Помісний Собор також судить в останній інстанції всі справи, які попередньо розглянуті Архиєрейським Собором і передані ним для їх остаточного вирішення.
9. Ухвали Помісного Собору стають правосильними, коли їх прийнято звичайною більшістю присутніх членів Собору, включаючи 2/3 архиєреїв при рішенні догматичних питань.
10. Кворум Помісного Собору складають 2/3 законно обраних делегатів Собору, включаючи 2/3 архиєреїв від загальної кількості ієрархів – членів Собору.
11. Собор затверджує порядок денний, програму і регламент проведення своїх засідань, а також обирає простою більшістю присутніх членів Собору президію, секретаріат і формує необхідні робочі органи.
12. До президії Собору входять: Святійший Патріарх – Голова президії, два його заступники у єпископському сані, один священик і один мирянин. Президія керує засіданнями Собору.
13. Секретаріат Собору складається з секретаря в архиєрейскькому сані та двох помічників: клірика і мирянина. Секретаріат несе відповідальність за підготовку матеріалів для роботи Собору і за ведення протоколів засідання. Ці протоколи підписуються Головою та членами президії.
14. Офіційною мовою Собору і ведення протоколів є українська мова.
15. Собор обирає простою більшістю голосів склад робочих органів Собору.
16. Президія, секретар і голови робочих органів складають Соборну Раду. Соборна Рада є керівним органом Собору. До її компетенції належить:
а) розгляд питань, які виникають з порядку денного, внесення пропозицій про спосіб їх вивчення Собором;
б) координація всієї діяльності Собору;
в) розгляд процедурних і протокольних питань;
г) адміністративно-технічне забезпечення нормальної діяльності Собору.
17. Всі архиєреї – члени Собору складають архиєрейську нараду. Нарада скликається Головою Собору за його ініціативою, за рішенням Ради Собоpy, або на пропозицію не менше 1/3 архиєреїв. До завдання Наради входить обговорення тих постанов Собору, які мають особливу важливість або викликають сумніви з точки зору відповідності їх Святому Письму, Священному Переданню, догматам і канонам, а також мають значення для підтримання церковного миру і єдності. Якщо яка-небудь постанова Собору чи її частина відхиляється 2/3 присутніх архиєреїв, то вона виноситься на повторний соборний розгляд. Якщо ж і після цього 2/3 присутніх на Соборі архиєреїв її відхиляють, то вона втрачає силу соборної постанови.
18. Відкриттю Собору і його щоденним засіданням передують Божественна літургія, молебень та молитва.
19. Засідання Собору очолює Голова або його заступник, за пропозицією Голови.
20. У засіданнях Собору, крім делегатів, можуть брати участь запрошені богослови, спеціалісти, спостерігачі та гості. Ступінь їхньої участі визначається регламентом, але в будь-якому випадку вони не мають права брати участь у голосуванні. Пропозиції щодо проведення закритих засідань виносяться на розгляд Собору Соборною Радою.
21. Постанови на Соборі приймаються більшістю голосів присутніх делегатів Собору, включаючи 2/3 архиєреїв від загального числа ієрархів. При рівності голосів переважає думка, за яку голосує Святійший Патріарх. Постанови Собору набувають сили відразу після їх прийняття і підписання Святійшим Патріархом (або Місцеблюстителем), членами Президії і секретарем.
1. Органом вищої церковної влади між Помісними Соборами є Архиєрейський Собор.
2. Архиєрейський Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату складають усі архиєреї та члени Вищої Церковної Ради, за необхідністю.
3. Архиєрейський Собор скликається Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України (або Місцеблюстителем) і Священним Синодом, мірою необхідності, але не рідше одного разу на два роки. За пропозицією Святійшого Патріарха або 1/3 архиєреїв Української Православної Церкви Київського Патріархату може бути скликаний позачерговий Архиєрейський Собор.
4. Архиєрейський Собор підзвітний Помісному Собору.
5. Священний Синод несе відповідальність за підготовку Архиєрейського Собору.
6. До обов’язків Архиєрейського Собору входить:
а) збереження чистоти і недоторканості православного віровчення і християнської моралі;
б) вирішення принципових богословських, канонічних, богослужбових і пастирських питань, які стосуються як внутрішньої, так і зовнішньої діяльності Церкви;
в) компетентне тлумачення святих канонів та церковного законодавства;
г) піклування про українські переклади Святого Письма й богослужбових книг та їх затвердження;
д) канонізація святих;
е) піклування про належне виховання й освіту кандидатів на священників і церковнослужителів;
є) створення і ліквідація єпархій, синодальних установ, духовних шкіл загальноцерковного призначення і затвердження їх положень;
ж) висловлювання пастирської стурбованості проблемами сучасності;
з) піклування про справедливі відносини між Церквою і державою, відповідно до цього статуту та чинного в Україні законодавства;
и) обговорення питань місійної праці в Церкві;
і) затвердження нових богослужбових чинів;
ї) оцінка діяльності Священного Синоду;
й) встановлення взаємовідносин з іншими Помісними Православними Церквами;
к) внесення пропозицій напередодні Помісного Собору стосовно порядку денного, програми, регламенту засідань, а також стосовно процедури обрання Патріарха Київського і всієї Руси-України, якщо таке обрання необхідне в зв’язку зі смертю Патріарха;
л) нагляд за виконанням постанов Помісного Собору;
м) визначення процедури всіх церковних судів;
н) обрання постійних членів Священного Синоду та членів Вищої Церковної Ради;
о) затверджує зміни та доповнення до Статуту Київської патріархії.
7. Архиєрейський Собор є першою інстанцією, яка має право розглядати догматичні і канонічні відхилення в діяльності Святійшого Патріарха.
8. Архиєрейський Собор також розглядає справи про канонічні порушення єпископів, скарги на архиєреїв, з’ясовує непорозуміння, що можуть виникнути між архиєреями.
9. Головою Архиєрейського Собору є Патріарх Київський і всієї Руси-України або Місцеблюститель Патріаршого Престолу.
10. Президію Архиєрейського Собору складають постійні члени Священного Синоду. Президія несе відповідальність за проведення Собору і керує ним. Президія пропонує порядок денний, програму і регламент засідань Архиєрейського Собору.
11. Архиєрейський Собор обирає робочі органи і секретаріат. Секретар несе відповідальність за забезпечення Собору необхідними робочими матеріалами і за складання протоколів. Протоколи підписуються Головою Собору, членами Президії і секретарем.
12. Засідання Собору веде Голова Собору Патріарх або, за його пропозицією, один із членів Президії.
13. На окремі засідання Собору можуть бути запрошені без права вирішального голосу богослови, спеціалісти, спостерігачі і гості.
14. Рішення на Соборі приймаються простою більшістю голосів відкритим або таємним голосуванням, за спеціально обумовленим прийнятим Собором регламентом. Якщо при відкритому голосуванні голоси розділяються порівну, то вирішальним голосом є голос Голови Собору. У випадку рівності голосів при таємному голосуванні проводиться повторне голосування.
15. Ніхто із архиєреїв, які складають Архиєрейський Собор, не може відмовитися від участі в його засіданнях, крім випадків хвороби або з іншої причини, яка визнається Собором поважною.
16. Кворум Архиєрейського Собору складають 2/3 єпископату.
17. Постанови Архиєрейського Собору набувають канонічної сили після їх підписання Головою Собору, президією та секретарем.
18. Архиєрейський собор може звертатися до української пастви з Архипастирськими посланнями.
1. Предстоятелем Української Православної Церкви Київського Патріархату є Патріарх, який носить титул: "Святійший Патріарх Київський і всієїРуси-України”.
2. Святійший Патріарх має першість честі серед єпископату Української Православної Церкви Київського Патріархату і підзвітний Помісному та Архиєрейському Соборам.
3. Ім’я Патріарха Київського і всієї Руси-України поминається за богослужінням у всіх храмах Української Православної Церкви Київського Патріархату як в Україні, так і за кордоном і проголошується за такою формулою: "Святійшого отця нашого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси-України”.
4. Патріарх піклується про життя Української Православної Церкви Київського Патріархату і керує нею разом зі Священним Синодом, будучи його Головою.
5. Взаємини між Святійшим Патріархом і Священним Синодом, відповідно до православної традиції, визначаються 34-м правилом Святих Апостолів і 9-м правилом Антиохійського Собору.
6. Патріарх Київський і всієї Руси-України разом зі Священним Синодом скликає Помісні та Архиєрейські Собори і головує на них. Святійший Патріарх скликає також засідання Священного Синоду.
7. Виконуючи свої першосвятительські обов’язки, згідно з 34-м Апостольським правилом, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України:
а) втілює в церковне життя постанови Помісних і Архиєрейських Соборів і Священного Синоду;
б) представляє Соборам звіти про стан Української Православної Церкви Київського Патріархату за період між Соборами;
в) підтримує єдність єпископату Української Православної Церкви Київського Патріархату;
г) здійснює загальне керівництво всіма синодальними установами;
д) звертається з пастирськими посланнями до всієї повноти Української Православної Церкви Київського Патріархату;
е) підписує загальноцерковні документи після ухвали їх Священним Синодом;
є) здійснює виконавчо-розпорядницькі повноваження в управлінні Київською Патріархією;
ж) спілкується з предстоятелями Православних Церков і керівниками інших віросповідань згідно з постановами Соборів або Священного Синоду, а також і від свого імені;
з) представляє Українську Православну Церкву Київського Патріархату у зв’язках з органами державної влади;
и) має обов’язок піклування про Церкву та її паству перед органами державної влади;
і) затверджує статути єпархій, синодальних установ, монастирів, духовних навчальних закладів, братств, церковних місій, представництв, подвір’їв тощо;
ї) видає укази про призначення єпархіальних архиєреїв, керівників синодальних установ, вікарних архиєреїв, ректорів духовних навчальних закладів та інших посадових осіб, які призначаються Священним Синодом;
й) піклується про своєчасне заміщення архиєрейських кафедр;
к) доручає архиєреям тимчасове управління вакантними єпархіями;
л) спостерігає за виконанням архиєреями їхніх архипастирських обов’язків в управлінні єпархіями, а також приймає скарги на архиєреїв і дає їм належний хід;
м) дає єпископам братні поради як щодо їхнього особистого життя, так і щодо виконання ними архипастирського обов’язку, у випадку неуважності до його порад, звертається до Священного Синоду;
н) має право відвідин усіх єпархій Української Православної Церкви Київського Патріархату (правило 34 святих апостолів, правило 9 Антиохійського Собору);
о) приймає на розгляд справи, пов’язані з суперечками між архиєреями, які до нього звертаються як до посередника, без формального судочинства; рішення Патріарха в таких випадках для обох сторін є обов’язковими;
п) надає архиєреям відпустку терміном понад 14 днів;
р) нагороджує архиєреїв встановленими титулами, нагороджує кліриків і мирян;
с) нагороджує архиєреїв, кліриків і мирян церковними орденами;
т) затверджує присудження вчених ступенів і звань;
у) турбується про своєчасне виготовлення святого мира;
ф) укладає від імені Патріахії угоди, видає доручення, відкриває рахунки у баніквських установах.
8. Патріарх є розпорядником загально-церковних фінансів Київської патріархії.
9. Зовнішніми ознаками Патріаршого сану є білий куколь, дві панагії, жезл без сулка і передносний хрест.
10. Патріарх Київський і всієї Руси-України є єпархіальним архиєреєм Київської єпархії, що складається із міста Києва та Київської області. Патріарху Київському і всієї Руси-України в управлінні Київською єпархією за Указом Патріарха допомагає вікарний єпископ на правах єпархіального архиєрея.
11. Територіальні кордони управління, яке здійснює вікарний єпископ на правах єпархіального архиєрея, визначаються Патріархом Київським і всієї Руси-України.
12. Патріарх Київський і всієї Руси-України є священноархимандритом Києво-Печерської лаври та інших монастирів, які мають особливе історичне значення, та керує всіма церковними ставропігіями.
13. Ставропігійні монастирі і подвір’я в Київській єпархії утворюються за указами Патріарха Київського і всієї Руси-України.
14. Утворення ставропігій у межах інших єпархій здійснюється за згодою єпархіального архиєрея та за рішенням Патріарха Київського і всієї Руси-України і Священного Синоду.
15. Посада Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату і сан Патріарха є пожиттєвими.
16. Право суду над Патріархом Київським і всієї Руси-України належить Помісному Собору.
17. Вихід Патріарха на спокій може бути тільки на його прохання.
18. На випадок смерті Патріарха Київського і всієї Руси-України, його виходу на спокій, перебування під церковним судом або з іншої причини, яка робить неможливим виконання ним патріарших обов’язків, Священний Синод під головуванням найстарішого за хіротонією постійного члена Священного Синоду терміново обирає з числа постійних членів Священного Синоду Місцеблюстителя Патріаршого Престолу.
19. Вибір Місцеблюстителя Патріаршого Престолу відбувається таємним голосуванням на альтернативній основі членами Священного Синоду.
20. Церковне майно, яким володіє Патріарх у силу свого становища і посади, після його смерті переходить до Патріаршого Престолу. Особисте майно успадковується згідно з цивільним законодавством про спадщину.
21. В період міжпатріаршества:
а) Українською Православною Церквою Київського Патріархату керує Священний Синод під головуванням Місцеблюстителя;
б) ім’я Місцеблюстителя виголошується в усіх храмах Української Православної Церкви Київського Патріархату;
в) Місцеблюститель виконує обов’язки Патріарха Київського і всієї Руси-України так, як вони викладені в п. 7 розділу IV даного Статуту, крім підвищення архиєреїв у їх сані.
г) послання до української пастви, а також до глав інших Церков направляються за підписом Місцеблюстителя.
22. Через три місяці, але не пізніше шести місяців після звільнення Патріаршого Престолу, Місцеблюститель і Священний Синод скликають Помісний Собор для обрання нового Патріарха.
23. Кандидат на Патріарха повинен відповідати таким вимогам:
а) бути єпископом Української Православної Церкви Київського Патріархату; мати вищу богословську освіту, відповідний досвід церковного керівництва і відзначатися прихильністю до канонічного правопорядку;
б) користуватися доброю думкою і довірою ієрархів, кліру і мирян;
в) мати вік не молодше 40 років;
г) бути українцем.
1. Священний Синод, який очолює Патріарх Київський і всієї Руси-України (Місцеблюститель), є органом управління Українською Православною Церквою Київського Патріархату в період між Помісними та Архиєрейськими Соборами.
2. Священний Синод підзвітний Архиєрейському Собору і через Патріарха Київського і всієї Руси-України представляє йому звіт за міжсоборний період.
3. Священний Синод складається з голови – Патріарха Київського і всієї Руси-України (Місцеблюстителя), п’яти постійних і трьох тимчасових членів – єпархіальних архиєреїв.
4. Постійними членами є єпархіальні архиєреї: два від Західного регіону України, один від Центрального регіону України, один від Східного регіону України і один від закордонних єпархій.
5. Постійні члени обираються Архиєрейським Собором. В разі необхідності може бути заміна постійного члена Синоду.
6. Тимчасові члени викликаються на сесію Святійшим Патріархом і Священним Синодом із трьох регіонів України – Центрального, Західного і Східного за чергою єпископської хіротонії.
7. Священний Синод має дві сесії на рік: зимову (вересень – лютий) і літню (березень – серпень)
8. Кворум Синоду складають дві третини його членів.
9. На засіданнях Священного Синоду можуть бути присутні єпархіальні архиєреї, керівники синодальних установ і ректори духовних академій при розгляді справ, які стосуються їх єпархій, установ і духовних шкіл, з правом дорадчого голосу.
10. Засідання Священного Синоду скликаються Святійшим Патріархом.
11. Як правило, засідання Священного Синоду є закритими.
12. Порядок денний представляє Святійший Патріарх, і він затверджується Синодом на початку першого дня засідання. Питання, які потребують попереднього вивчення, Голова Синоду своєчасно направляє членам Синоду.
13. Коли на Синоді розглядається скарга на єпархіального архиєрея, в тому числі і на члена Синоду, зацікавлена особа повинна давати пояснення, а при вирішенні справи залишати залу засідання.
14. Секретар Синоду обирається Священним Синодом. В його обов’язки входить підготовка матеріалів для засідання Синоду і складання журналів засідань.
15. Всі документи Синоду підписуються Святійшим Патріархом і членами Синоду і скріплюються печаткою Синоду.
16. Постанови Священного Синоду приймаються за загальною згодою всіх учасників засідань, або більшістю голосів. При рівності голосів, голос Святійшого Патріарха є вирішальним. Ніхто із присутніх на засіданнях членів Священного Синоду не може ухилитися від участі у голосуванні.
17. Член Синоду у випадку незгоди з прийнятим рішенням може подати у письмовій формі обґрунтовану окрему думку протягом трьох днів. Окремі думки прикладаються до справи, але не припиняють рішення Священного Синоду.
18. У тих випадках, коли Патріарх Київський і всієї Руси-України визнає, що прийняте рішення не буде на благо Церкви, він заявляє протест. Протест повинен бути зробленим на тому ж засіданні, а потім у семиденний термін у письмовій формі поданий до Синоду. Після семи днів справа знову розглядається Священним Синодом. Якщо Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України не погоджується з новим рішенням, справа передається на розгляд Архиєрейського Собору. Якщо справу відкласти неможливо і рішення має бути прийняте негайно, Патріарх Київський і всієї Руси-України діє на свій розсуд. Прийняте таким чином рішення виноситься на розгляд надзвичайного Архиєрейського Собору, від якого і залежить його остаточне рішення.
19. Всі журнали й ухвали Священного Синоду підписуються Святійшим Патріархом і всіма членами Синоду на засіданні, навіть якщо деякі з них не згодні з прийнятими ухвалами і подали письмово свою обґрунтовану особисту думку.
20. Ухвали Священного Синоду набирають силу після їх підписання і не підлягають перегляду, крім тих випадків, коли надходять нові матеріали, які змінюють сутність справи.
21. Святійший Патріарх як Голова Священного Синоду здійснює нагляд за виконанням прийнятих постанов.
22. До обов’язків Священного Синоду належить:
а) нагляд і піклування про неушкоджене збереження і роз’яснення православної віри, норм християнської моралі і побожності;
б) підтримування єдності з іншими Православними Помісними Церквами;
в) турбота про внутрішню єдність Української Православної Церкви Київського Патріархату;
г) організація внутрішньої і зовнішньої діяльності Церкви та вирішення питань загальноцерковного значення, які в зв’язку з цим виникають;
д) тлумачення канонічних постанов і вирішення труднощів з їх застосуванням;
е) регулювання богослужбових питань;
є) підготовка матеріалів до канонізації святих;
ж) прийняття дисциплінарних постанов, які стосуються кліру, чернецтва і церковних працівників;
з) піклування про нормальні відносини між Українською Православного Церквою Київського Патріархату і Державою згідно з українським законодавством;
и) висловлювання пастирської стурбованості суспільними проблемами;
і) звернення зі спеціальним посланнями до української пастви;
ї) координація дій, спрямованих на підтримку миру і справедливості;
й) прийняття статутів Київської патріархії, єпархіальних управлінь, синодальних установ, монастирів, духовних навчальних закладів, братств і місій, подвір’їв та інших, а також змін та доповнень до них.
23. Священний Синод:
а) пропонує і обирає кандидатів на єпископів Української Православної Церкви Київського Патріархату;
б) переміщує єпископів на інші кафедри, у випадку необхідності і звільняє їх на спокій;
в) викликає єпархіальних архиєреїв для участі в сесії Священного Синоду;
г) розглядає звіти про стан єпархій і виносить за ними постанову;
ж) перевіряє діяльність єпархіальних архиєреїв в разі необхідності.
з) призначає ректорів духовних академій і семінарій, керівників синодальних установ.
24. В разі необхідності Священний Синод може створювати комісії або інші робочі органи для піклування:
а) про переклад богослужбових книг на українську мову і їх видання;
б) про підвищення богословської освіти, покращення духовного та морального стану кліру;
в) про благодійницьку, місійну і просвітницьку діяльність;
г) про виготовлення церковного начиння, свічок, облачення і всього необхідного для відправлення богослужінь;
д) про покращення стану чернечого життя.
25. Священний Синод утворює і ліквідує єпархії і синодальні установи, змінює їх назви, утворює ставропігії з наступним затвердженням Архиєрейським Собором.
26. Священний Синод судить усі справи, передані єпархіальними судами.
27. Священний Синод піклується про бюджет Української Православної Церкви Київського Патріархату.
28. Священний Синод тлумачить даний статут у разі необхідності.
Продовження: Частина №2