ІХ. ПАРАФІЇ (РЕЛІГІЙНІ ГРОМАДИ)
1. Парафія – це громада православних християн Української Православної Церкви Київського Патріархату, яка складається із священнослужителів і мирян і знаходиться під канонічнім управлінням свого єпархіального архиєрея і призначеного ним священика – настоятеля.
2. Для отримання статусу юридичної особи парафія реєструється державними органами у порядку, визначеному законодавством Української держави.
3. Парафія (релігійна громада) Української Православної Церкви Київського Патріархату може отримати у власність або в користування храм, отримати в оренду приміщення, купити будинок або інше приміщення для церковних потреб, а також придбати у власність інше необхідне їй майно.
4. Парафія у своїй діяльності керується постановами Помісних та Архиєрейських Соборів Української Православної Церкви Київського Патріархату, постановами Священного Синоду, розпорядженнями єпархіального архиєрея, парафіяльним статутом, а також українським законодавством.
5. Парафія утворюється на загальних зборах віруючих, з благословення єпархіального архиєрея, але без реєстрації Статуту не має права юридичної особи.
6. Парафія приступає до своєї діяльності після реєстрації статуту в державних органах, затвердженого єпархіальним архиєреєм.
7. Парафія у своїй релігійній, адміністративно-фінансовій і господарській діяльності підзвітна єпархіальному архиєрею. Парафія виконує рішення єпархіальних зборів, єпархіальної ради і розпорядження єпархіального архиєрея.
8. Органами парафіяльного управління є парафіяльні збори на чолі з настоятелем та парафіяльна рада.
9. Парафія добровільно відраховує зі своїх надходжень кошти на утримання єпархіального управління та загальноцерковні потреби.
10. В разі припинення діяльності парафії (релігійної громади) Української Православної Церкви Київського Патріархату розпорядження рухомим і нерухомим майном, фінансами, які є її власністю, здійснюється відповідно до її Статуту і чинного законодавства за участю представника єпархіального управління. Інше майно повертається попереднім власникам.
11. Релігійна громада, яка бажає ввійти до складу Української Православної Церкви Київського Патріархату, повідомляє про це Єпархіальне управління, яке може таку громаду прийняти чи не прийняти. Релігійна громада, яка вступає в юрисдикцію Української Православної Церкви Київського Патріархату, повинна прийняти її Статут і відповідно внести зміни і доповнення до свого попереднього статуту.
12. Парафіям, які того бажають дозволяється зберігати в своїх парафіяльних статутах назву "Українська Автокефальна Православна Цекрва”, але з обов’язковим зазначенням про приналежність до Київського Патріархату.
1. Настоятель
11. На чолі кожної парафії (релігійної громади) Української Православної Церкви Київського Патріархату стоїть настоятель, якого призначає єпархіальний архиєрей за згодою релігійної громади. У своїй діяльності настоятель підзвітний єпархіальному архиєрею.
12. Настоятель покликаний нести відповідальність за звершення богослужінь згідно з церковним уставом, виконання треб, церковну проповідь, релігійно-моральне виховання членів парафії. Він повинен сумлінно виконувати всі богослужбові, пастирські й адміністративні обов’язки, які визначаються його посадою відповідно до церковних канонів і даного Статуту.
13. До обов’язків настоятеля, зокрема, входить:
а) керівництво причтом у виконанні ним богослужбових і пастирських обов’язків;
б) нагляд за станом храму, його начинням, наявністю всього необхідного для звершення богослужінь у відповідності до вимог богослужбового уставу;
в) піклування про правильне і побожне читання і спів у храмі;
г) турбота про виконання розпоряджень єпархіального архиєрея;
д) організація недільних шкіл, благодійництва, церковно-громадської і просвітницької діяльності парафії;
е) скликання і головування на засіданнях парафіяльних зборів;
є) піклування про виконання рішень парафіяльних зборів і спостереження за діяльністю парафіяльної ради;
ж) може бути головою парафіяльної ради;
з) представлення інтересів парафії в органах державної влади і місцевого самоврядування;
и) надання безпосередньо єпархіальному архиєрею або через благочинного щорічних звітів про стан парафії та її діяльність;
і) організація парафіяльної бібліотеки;
ї) розповсюдження церковних газет і журналів та духовної літератури;
й) видача свідоцтв про хрещення та шлюби.
14. Настоятель може отримати відпустку і тимчасово залишити свою парафію виключно з дозволу єпархіального архиєрея в установленому порядку.
2. Причт
15. Причт парафії визначається у такому складі: священик, диякон і псаломщик. Число членів причту може бути збільшено чи скорочено єпархіальною владою на прохання парафії у відповідності до її потреб, у всякому випадку, причт повинен складатися не менше, як із двох осіб: священика і псаломщика.
16. Обрання і призначення священно- і церковнослужителів здійснюється єпархіальним архиєреєм.
17. Щоб бути рукопокладеним на диякона чи священика, необхідно:
а) бути членом Української Православної Церкви Київського Патріархату;
б) бути повнолітнім;
в) мати необхідні моральні якості;
г) мати необхідну богословську підготовку;
д) мати свідчення духівника про відсутність канонічних перешкод для рукопокладення;
е) не знаходитися під церковним чи цивільним судом;
є) прийняти церковну присягу.
18. Члени причту можуть переміщатися і звільнятися зі своїх парафій єпархіальним архиєреєм за особистим проханням, проханням парафії, за церковним судом або за церковною доцільністю.
19. Причт парафії несе відповідальність за духовно-моральний стан парафії і за виконання своїх богослужбових і пастирських обов’язків.
20. Члени причту не можуть залишати парафію без дозволу церковної влади, отриманого в установленому порядку.
21. Священнослужитель може брати участь у звершенні богослужіння в іншій парафії за згодою єпархіального архиєрея тієї єпархії, в якій дана парафія знаходиться, або з дозволу благочинного чи настоятеля за наявності посвідчення, яке підтверджує його канонічну правоздатність.
22. Згідно з 13-м правилом ІV Вселенського Собору священнослужителі можуть бути прийняті в іншу єпархію тільки за наявності відпускної грамоти єпархіального архиєрея.
3. Парафіяни
23. Парафіянами є особи православного віросповідання, які мають живий зв’язок зі своєю парафією.
24. Кожен парафіянин зобов’язаний брати участь у богослужінні, регулярно приступати до сповіді і святого причастя, зберігати канони і церковні постанови, звершувати діла віри, намагатися духовно удосконалювати себе і сприяти добробуту парафії.
25. Обов’язком парафіян є турбота про матеріальне забезпечення причту і храму.
4. Парафіяльні збори
26. Вищим органом управління парафії є парафіяльні збори, очолювані настоятелем парафії, який за посадою є головою парафіяльних зборів.
27. Членами парафіяльних зборів зареєстрованої державним органом парафії є настоятель та засновники даної парафії, які прийняли статут парафії, регулярно беруть участь у богослужбовому та парафіяльному житті парафії, відомі своєю ревністю до православної віри, провадять християнський спосіб життя, беруть активну участь у вирішенні парафіяльних справ, досягли 18-літнього віку, не знаходяться під забороною, а також під церковним та світським судом.
28. На парафіяльні збори можуть бути запрошені віруючі даної парафії, що перебувають у церковному спілкуванні.
29. Прийняття до членів парафіяльних зборів і вихід із них здійснюється на підставі прохання (заяви) рішенням парафіяльних зборів. У випадку визнання члена парафіяльних зборів невідповідним положенню, яке він займає, він може бути виключеним із парафіяльних зборів рішенням парафіяльних зборів. Члени парафіяльних зборів, які відступили від канонів і постанов Української Православної Церкви Київського Патріархату, можуть бути виключені із складу парафіяльних зборів за рішенням єпархіального архиєрея, і на їх місце можуть бути обрані інші.
30. Парафіяльні збори скликаються настоятелем або, за рішенням єпархіального архиєрея, благочинним, або іншим повноважним представником єпархіального архиєрея не рідше одного разу на рік.
31. Парафіяльні збори, присвячені обранню і переобранню членів парафіяльної ради, проводяться за участю благочинного або іншого представника єпархіального архиєрея.
32. Парафіяльні збори правоздатні приймати рішення за умови участі в них не менше половини членів. Постанови парафіяльних зборів приймаються простою більшістю голосів при рівності голосів, вирішальним голосом є голос голови.
33. Головою парафіяльних зборів є настоятель.
34. Парафіяльні збори обирають секретаря із числа своїх членів, який несе відповідальність за складання протоколу засідання.
35. Протокол парафіяльних зборів підписують голова і секретар зборів.
36. Парафіяльні збори проводяться згідно з прийнятим порядком денним, запропонованим головою зборів.
37. До обов’язків парафіяльних зборів належать:
а) збереження внутрішньої єдності парафії і сприяння її духовно-моральному зростанню;
б) прийняття статуту парафії, змін і доповнень до нього, які затверджуються єпархіальним архиєреєм і набувають чинності після реєстрації державним органом.
в) прийняття і виключення членів парафіяльних зборів;
г) обрання парафіяльної ради і ревізійної комісії;
д) планування фінансово-господарської діяльності парафії;
е) збереження церковного майна і турбота про його примноження;
є) планування витрат, включаючи витрати на благодійницьку і просвітницьку діяльність та єпархіальні внески;
ж) розгляд та схвалення проектно-кошторисної документації на будівництво і ремонт церковних приміщень;
з) розгляд фінансових звітів парафіяльної ради і доповідей ревізійної комісії;
и) розгляд штатного розкладу і визначення утримання членам причту і парафіяльної ради, хору та іншим працівникам храму;
і) визначення порядку розпорядження майном парафії, згідно зі статутом парафії та чинним українським законодавством;
ї) турбота про придбання церковного начиння, богослужбових книг, ікон і всього необхідного для відправлення богослужінь;
й) турбота про стан церковного співу;
к) розгляд скарг на членів парафіяльної ради і ревізійної комісії;
5. Парафіяльна рада
38. Парафіяльна рада є виконавчим розпорядчим органом парафіяльних зборів і підзвітна настоятелю і парафіяльним зборам.
39. Парафіяльна рада складається з голови – церковного старости, його заступника і скарбника. Парафіяльна рада обирається з числа членів парафіяльних зборів. Головою парафіяльної ради може бути настоятель парафії.
40. Єпархіальний архиєрей має право виключити зі складу парафіяльної ради її члена, якщо він не визнає або порушує церковні канони та статут парафії. У виключних випадках, заради церковного миру, єпархіальний архиєрей має право призначати голову парафіяльної ради.
41. В період між засіданнями парафіяльних зборів парафіяльна рада:
а) виконує рішення парафіяльних зборів;
б) представляє на розгляд і затвердження парафіяльних зборів плани господарської діяльності, плани річних витрат та фінансові звіти;
в) несе відповідальність за збереження в належному стані храму, інших церковних приміщень, церковної території і всього майна, яке знаходиться у власності або в користуванні парафії, і веде його облік;
г) піклується про придбання церковного майна, веде інвентарні книги;
д) вирішує поточні господарські питання;
е) розпоряджається коштами парафії з відома настоятеля і під контролем настоятеля та веде їх облік;
є) піклується про житло для духовенства у тих випадках, коли воно має в ньому потребу;
ж) за узгодженням з настоятелем, у відповідності до штатного розкладу, приймає на роботу необхідний обслуговуючий персонал;
з) піклується про зовнішній і внутрішній вигляд храму, його охорону, підтримує порядок під час богослужінь;
и) підтримує контакти з органами державної влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями;
і) турбується про забезпечення храму всім необхідним для відправлення богослужінь.
42. Члени парафіяльної ради можуть бути виключені зі складу парафіяльної ради за рішенням парафіяльних зборів або за розпорядженням єпархіального архиєрея за наявності обґрунтованих підстав;
43. Голова парафіяльної ради – церковний староста – представляє парафіяльну раду в ділових, фінансово-господарських і адміністративних питаннях, а також у суді; у необхідних випадках видає доручення. Парафіяльні збори мають право у разі необхідності доручити повноважному представнику ведення справ з громадськими організаціями, а також захист інтересів парафії в суді.
44. Всі офіційні документи парафії підписують настоятель і голова парафіяльної ради – церковний староста. У випадку, якщо головою парафіяльної ради є настоятель, другий підпис належить скарбнику.
45. Банківські та інші фінансові документи підписують голова парафіяльної ради і скарбник (або бухгалтер). В цивільних правовідносинах скарбник виконує обов’язки головного бухгалтера. Скарбник веде облік і збереження грошових коштів, пожертв та інших надходжень, складає річний фінансовий звіт. Парафія веде бухгалтерську звітність.
46. У разі переобрання парафіяльними зборами голови парафіяльної ради або зміни складу парафіяльної ради, парафіяльні збори утворюють комісію з трьох членів, які складають акт наявність майна і грошових коштів. Парафіяльна рада приймає матеріальні цінності на підставі цього акту.
47. Обов’язки заступника голови парафіяльної ради визначаються парафіяльними зборами.
48. До обов’язків скарбника належить облік і збереження грошових коштів та інших пожертв, ведення прибутково-витратних книг, здійснення за вказівкою голови парафіяльної ради фінансових операцій у межах бюджету і складання річного фінансового звіту.
6. Ревізійна комісія
49. Парафіяльні збори зі свого складу обирають ревізійну комісію парафії у складі голови і двох членів. Ревізійна комісія підзвітна парафіяльним зборам.
Ревізійна комісія перевіряє фінансово-господарську діяльність парафії, збереження та облік майна, його використання за призначенням, проводить щорічну інвентаризацію, контролює грошові надходження і пожертви та витрати грошових коштів. Результати перевірок і відповідні рекомендації ревізійна комісія представляє на розгляд парафіяльних зборів.
50. В разі виявлення зловживань ревізійна комісія інформує парафіяльні збори для прийняття необхідних рішень.
51. Право ревізії фінансової і господарської діяльності парафії належить також єпархіальному архиєрею.
52. Члени парафіяльної ради і ревізійної комісії не можуть бути близькими родичами.
53. До обов’язків ревізійної комісії належить:
а) регулярна ревізія, включаючи перевірку наявності грошових коштів, законності і правильності витрат і ведення парафією обліку витрат;
б) нагляд за станом майна;
в) щорічна інвентаризація;
г) контроль за церковними кружками і пожертвами.
54. Ревізійна комісія складає акти перевірок і представляє їх на чергове або надзвичайне засідання парафіяльної ради. При виявленні зловживань, нестачі майна та грошових коштів, а також при виявленні помилок у веденні й оформленні фінансових операцій, парафіяльні збори приймають відповідне рішення. Вони мають право подати позов до суду, попередньо отримавши на те згоду єпархіального архиєрея.
1. Монастир – це церковна установа, де живе і діє чоловіча або жіноча громада, яка складається з православних християн, що добровільно обрали чернечий спосіб життя для духовного і морального удосконалювання і спільного сповідання православної віри та присвятили себе молитві, праці і побожному життю.
2. Рішення про відкриття монастирів належить Патріарху Київському і всієї Руси-України і Священному Синоду після представлення єпархіальним архиєреєм.
3. У порядку, визначеному українським законодавством, монастир набуває права юридичної особи після реєстрації його статуту державним органом України.
4. Ставропігійні монастирі проголошуються рішенням Патріарха Київського і всієї Руси-України та Священного Синоду з дотриманням церковних канонів.
5. Ставропігійні монастирі перебувають під загальним керівництвом і канонічним управлінням Патріарха Київського і всієї Руси-України.
6. Єпархіальні монастирі перебувають під керівництвом і канонічним управлінням єпархіальних архиєреїв.
7. Зарахування в монастир і звільнення з нього відбувається через благословення і розпорядження єпархіального архиєрея після представлення настоятелем (настоятельницею) або намісником.
8. Монастирі живуть і управляються відповідно до положень даного Статуту, свого власного статуту, зареєстрованого державним органом, а також загального положення про православні монастирі і чернецтво.
9. Монастирі можуть мати скити і подвір'я. Скитом і подвір'ям називається громада православних християн, яка є у підпорядкуванні монастиря і знаходиться за його межами. Діяльність скита і подвір'я регламентується статутом того монастиря, до якого вони належать, і своїм власним статутом. Скит і подвір'я знаходяться в юрисдикції того ж архиєрея, що і монастир.
10. Монастир може купувати, будувати чи орендувати будинки, а також набувати у власність інше рухоме і нерухоме майно.
1. Духовними навчальними закладами Української Православної Церкви Київського Патріархату є вищі і середні спеціальні навчальні заклади, які готують священно- і церковнослужителів, богословів і церковних працівників.
2. Духовні навчальні заклади перебувають під загальною опікою Патріарха Київського і всієї Русі-України, яка здійснюється через Управління духовної освіти (Учбовий комітет).
3. Канонічно духовні навчальні заклади входять в юрисдикцію того єпархіального архиєрея, на території єпархії якого вони знаходяться.
4. Духовні навчальні заклади засновуються рішенням Священного Синоду після представлення єпархіального архиєрея, підтриманого Учбовим комітетом.
5. Духовні навчальні заклади керуються і здійснюють свою діяльність на підставі даного Статуту, і свого власного статуту, затвердженого Святійшим Патріархом і Священним Синодом та зареєстрованого держаним органом України.
6. Духовні навчальні заклади можуть одержувати у власність або в користування храми, будівлі та інше майно, а також можуть будувати або купувати приміщення для своїх потреб і набувати у власність інше рухоме і нерухоме майно.
1. Кошти Української Православної Церкви Київського Патріархату і її підрозділів складаються з:
а) пожертв при звершенні богослужінь, таїнств, треб і обрядів;
б) добровільних пожертв фізичних і юридичних осіб, державних, громадських та інших підприємств, установ, організацій і фондів;
в) пожертв від розповсюдження предметів православного релігійного призначення і православної релігійної літератури (книг, журналів, газет, аудіовідеозаписів), а також від реалізації таких предметів;
г) надходження, від підприємницької діяльності установ, підприємств Української Православної Церкви Київського Патріархату, що використовуються на статутні цілі Української Православної Церкви Київського Патріархату;
д) відрахувань синодальних установ, єпархій, єпархіальних установ, місій, а також від парафій, монастирів, братств, сестрицтв, їх підприємств, організацій, фондів та ін.;
е) відрахувань від прибутку підприємств, заснованих канонічними підрозділами Української Православної Церкви Київського Патріархату самостійно або разом з іншими юридичними або фізичними особами;
є) інших не заборонених законодавством надходжень, у тому числі прибутків від цінних паперів і вкладів, розміщених на депозитних рахунках, а також від здачі приміщень в оренду.
2. Загальноцерковний план витрат формується за рахунок коштів, відрахованих єпархіями, ставропігійними монастирями та іншими установами, а також коштів, що надходять цільовим призначенням із джерел, згаданих у п. 1 даного розділу.
3. Розпорядником загальноцерковних коштів є Патріарх Київський і всієї Руси-України.
4. Розпорядниками коштів синодальних установ у межах запланованих витрат є їх керівники.
5. Єпархіальні бюджети формуються з джерел, згаданих у п. 1 даного розділу.
6. Розпорядником загальноєпархіальних коштів є єпархіальний архиєрей.
7. Єпархія може отримувати для своїх потреб земельні ділянки, будівлі, в тому числі культові, приміщення для виробничої, соціальної, благодійницької, культурно-просвітницької діяльності, а також інше майно, необхідне для забезпечення своєї статутної діяльності, яке надається державними, муніципальними, громадським та іншими організаціями, а також громадянами згідно з законодавством України, або мати їх у власності.
8. Кошти парафій, монастирів, духовних навчальних закладів, братств і сестритств формуються із джерел, згаданих у п. 1 даного розділу.
Кошторис витрат духовних навчальних закладів затверджується єпархіальним архиєреєм.
9. Розпорядниками коштів парафій, монастирів, духовних навчальних закладів, братств і сестрицтв, на основі підзвітності єпархіальним архиєреям, є відповідно голови парафіяльних рад разом з членами парафіяльних рад на основі підзвітності парафіяльним зборам на чолі з настоятелями парафій, намісниками або настоятелями (настоятельницями) монастирів, ректори духовних навчальних закладів, голови братств або сестрицтв разом з членами рад братств і сестрицтв.
10. Парафія, монастир, духовний навчальний заклад, братство і сестрицтво мають право використовувати для своїх потреб земельні ділянки, будівлі, в тому числі культові, приміщення для виробничої, соціальної, благодійної діяльності, пам’ятки історії та культури, а також інше майно, необхідне їм для забезпечення своєї статутної діяльності, надане їм державними, муніципальними, громадськими та іншими організаціями і громадянами у відповідності до законодавства України, або мати їх у власності.
11. Парафія, з благословення єпархіального архиєрея може мати приписні храми і каплиці, в тому числі в лікарнях, у будинках-інтернатах, у будинках для перестарілих, у військових частинах, в місцях позбавлення волі, на кладовищах, а також в інших місцях – при дотриманні законодавства.
12. У встановленому порядку парафія, монастир, духовний навчальний заклад, братство чи сестритство можуть орендувати, а також будувати або купувати у власність будинки і приміщення для своїх потреб, рівно ж як і набувати у власність інше необхідне майно.
13. Церковні кошти вносяться на збереження в банк на ім’я юридичної особи (Київської Патріархії, Синодальної установи, єпархіального управління, парафії, монастиря, духовного навчального закладу, братства, сестрицтва та інших) і отримуються за підписом розпорядників кредитів.
14. Патріарх Київський і всієї Руси-України і Священний Синод мають право фінансової ревізії загальноцерковних і єпархіальних коштів. Для здійснення такої ревізії створюється спеціальна синодальна комісія.
15. Фінансова ревізія ставропігійних монастирів здійснюється ревізійною комісією, призначеною Патріархом Київським і всієї Руси-України.
16. Фінансова ревізія єпархіальних монастирів, єпархіальних утстанов і парафій проводиться за вказівкою єпархіального архиєрея ревізійною комісією, призначеною єпархіальною владою.
17. Парафіяльні ревізійні комісії діють у відповідності з пунктами 50-54 розділу ІХ даного Статуту.
18. В разі припинення діяльності парафії, монастиря, духовного навчального закладу, братства, сестрицтва, їх рухоме і нерухоме майно та фінанси переходять у розпорядження єпархіального управління як юридичної особи і правонаступника.
19. Для ліквідації парафії, монастиря, духовного навчального закладу, братства, сестрицтва, місії створюється єпархіальним архиєреєм ліквідаційна комісія.
20. Рішення ліквідаційної комісії оформлюється протоколом і затверджується єпархіальним архиєреєм.
Священнослужителі і церковні працівники отримують державну пенсію у відповідності до державного законодавства України. Українська Православна Церква Київського Патріархату може створювати, незалежно від державних, свої допоміжні страховий і пенсійний фонди.
XІV. ПРО ПЕЧАТКИ І ШТАМПИ
2. Священний Синод, Київська Патріархія, Синодальні установи, Єпархіальні управління, монастирі, духовні навчальні заклади, парафії, місії, братства, сестрицтва та інші юридичні особи Української Православної Церкви Київського Патріархату мають штамп і круглу печатку з символом.
XV. ЗМІНИ ТА ДОПОВНЕННЯ ДО ДАНОГО СТАТУТУ
1. Даний Статут має силу для всієї Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Право внесення змін та доповнень до даного Статуту має Архиєрейський Собор з наступним затвердженням Помісним Собором.