VІ. ВИЩА ЦЕРКОВНА РАДА

1. Вища Церковна Рада є дорадчим органом в управлінні Української Православної Церкви Київського Патріархату.

2. Вищу Церковну Раду складають Святійший Патріарх (Голова), постійні члени Священного Синоду та одинадцять членів із числа духовенства і мирян, обраних на Архиєрейському Соборі. На засідання Вищої Церковної Ради можуть запрошуватися в якості консультантів правознавці, економісти, фахівці з питань освіти, культури та інші.

3. Засідання Вищої Церковної Ради скликає Патріарх Київський і всієї Руси-України і головує на них.

4. Засідання Вищої Церковної Ради скликаються за мірою необхідності, але не менше одного разу на рік.

5. Вища Церковна Рада обговорює:

а) господарські питання;

б) питання церковно-державних відносин згідно з українським законодавством;

в) участь мирян у церковному житті;

г) зв’язок Церкви з громадським організаціями;

д) участь Церкви у духовно-патріотичному вихованні в Збройних Силах України та інших силових структурах;

е) будівництво та реставрацію храмів і монастирів;

є) участь Церкви у суспільному житті України;

ж) співпрацю Церкви з засобами масової інформації;

6. Вища Церковна Рада обирає секретаря Ради, в обов’язки якого входить підготовка матеріалів та постанов засідань Ради.

VІІ. КИЇВСЬКА ПАТРІАРХІЯ ТА СИНОДАЛЬНІ УСТАНОВИ

1. Київська патріархія є центральною установою Української Православної Церкви Київського Патріархату, яка об’єднує Синодальні структури, і якою безпосередньо керує Патріарх Київський і всієї Руси-України.

2. Фінансами Київської патріархії безпосередньо розпоряджається Патріарх Київський і всієї Руси-України, він укладає угоди від імені Патріархії, видає доручення, відкриває рахунки, в тому числі і валютні, у банківських установах.

3. Синодальні установи є установами Української Православної Церкви Київського Патріархату, які відають загально-церковними справами в межах їх компетенцій.

4. Київська патріархія і синодальні установи є органами виконавчої влади Патріарха Київського і всієї Руси-України і Священного Синоду.

5. Київська патріархія має виключне право повноважно представляти Патріарха Київського і всієї Руси-України і Священний Синод в межах своєї діяльності та своєї компетенції.

6. Синодальні установи створюються або ліквідуються за рішенням Архиєрейського Собору і Священного Синоду і підзвітні їм.

7. Статути Київської патріархії і синодальних установ і зміни та допопов-нення до них затверджуються Патріархом Київським і всієї Руси-України.

8. Синодальні установи очолюють особи, яких призначає Священний Синод.

9. Синодальними установами Української Православної Церкви Київського Патріархату є:

а) Управління духовної освіти (Учбовий комітет);

б) Видавниче управління;

г) Управління зовнішніх церковних зв’язків;

д) Управління духовно-патріотичного виховання Української Православної Церкви Київського Патріархату у зв’язках зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України;

е) Економічне управління;

є) Управління Української Православної Церкви Київського Патріархату з духовного виховання в місцях позбавлення волі;

ж) Управління з питань благодійницької діяльності і гуманітарної допомоги;

з) Управління катехізації та релігійної освіти;

і) Управління у справах молоді.

10. У випадку необхідності, можуть бути створені інші синодальні установи.

11. Діяльність синодальних установ визначається статутами і положеннями, затвердженими Патріархом Київським і всієї Руси-України.

VІІІ. ЄПАРХІЇ

1. Українська Православна Церква Київського Патріархату ділиться на єпархії – місцеві Церкви, які очолюються єпархіальними архиєреями – керуючими єпархіями і складаються з парафій, об’єднаних у благочиння (деканати), а також з монастирів і духовних навчальних закладів, братств, сестрицтв і місій, які знахо­дяться на даній території.

2. Єпархія утворюється за рішенням Священного Синоду з наступним затвердженням Архиєрейським Собором.

3. Кордони єпархії визначаються адміністративно-територіальним поділом областей і районів України.

4. В кожній єпархії існують органи єпархіального управління (єпархіальне управління), які діють в межах, визначених канонами і даним Статутом. Єпархія має право юридичної особи, після реєстрації її Статуту.

5. Для задоволення церковних потреб в єпархіях можуть бути створені необхідні установи, діяльність яких визначається Положеннями (Статутами), затвердженими Священним Синодом.

1. Єпархіальний архиєрей (керуючий єпархією)

6. Єпархіальний архиєрей (керуючий єпархією), за наступництвом влади від святих Апосто­лів, є предстоятелем місцевої Церкви – єпархії, який канонічно і соборноправно керує нею разом з кліром і мирянами.

7. Єпархіальний Архиєрей обирається і призначається Священним Синодом з урахуванням думки духовенства і мирян тієї чи іншої єпархії і отримує Указ про це Патріарха Київського і всієї Руси-України.

8. Кандидати на архиєреїв обираються у віці не молодше 30 ро­ків, із ченців або із білого духовенство, які не перебувають у шлюбі, з обов’язковим постригом в чернецтво.

9. Кандидат на єпископа повинен відповідати високому званню єпископа за своїми моральними якостями і мати вищу богословську освіту.

10. Єпархіальний архиєрей користується повнотою ієрархіч­ної влади у справах віровчення, священнодіяння й управління.

11. Єпархіальний архиєрей носить титул, який включає в себе найменування кафедрального міста. Архиєрейські титули визначаються Священним Синодом.

12. Єпархіальний архиєрей може мати вікарного єпископа з обов’язками, що визначаються єпархіальним архиєреєм. Вікарний єпископ призначається Священним Синодом на прохання єпархіального архиєрея.

13. Єпархіальний архиєрей є повноважним представником Церкви перед державними органами влади з питань у межах своєї єпархії.

14. Єпархіальний архиєрей рукопокладає і призначає кліриків на парафії, призначає всіх працівників єпархіальних установ і благословляє чернечі постриги.

15. Єпархіальний архиєрей має право приймати в клір своєї єпархії духовенство з інших єпархій за наявності відпускних грамот, а також відпускати священнослужителів до інших єпархій, надаючи відпускні грамоти й особисті справи на запит архиєреїв.

16. Без згоди єпархіального архиєрея рішення органів єпархіального управління не вступає в законну силу.

17. Єпархіальний архиєрей може звертатися з архипастирським посланнями до кліру і мирян своєї єпархії.

18. В обов’язки єпархіального архиєрея входить представляти Патріарху Київському і всієї Руси-України щорічний звіт за визначеною формою про свою діяльність та про адміністративно-релігійний та фінансово-господарський стан єпархії.

19. В обов’язки єпархіального архиєрея входить:

а) відправляти регулярно богослужіння і проповідувати;

б) піклуватися про призначення священнослужителів на парафії;

в) піклуватися про збереження чистоти православної віри, християнської моралі і побожності;

г) стежити за побожним відправленням богослужіння.

д) відповідати за виконання положень даного Статуту, постанов Соборів і Священного Синоду;

е) скликати єпархіальні збори, єпархіальні ради і головувати на них;

є) затверджувати статути парафій та інших церковних підрозділів, які входять до складу його єпархії;

ж) згідно з церковними канонами відвідувати парафії своєї єпархії і здійснювати контроль за діяльністю духовенства та парафіяльних рад згідно з їх статутами;

з) дбати про належний духовний і освітній рівень духовенства своєї єпархії;

и) мати архипастирське спостереження за життям і діяльністю монастирів своєї єпархії;

і) представляти для призначення Священним Синодом ректорів духовних навчальних закладів;

ї) затверджувати статути парафій;

й) надавати відпустки духовенству;

к) клопотати перед Патріархом Київським і всієї Руси-України про церковні нагороди духовенства і мирян, а також самому нагороджувати в межах своєї компетенції;

л) надавати благословення на відкриття нових парафій;

м) благословляти будівництво і ремонт храмів, молитовних будинків і каплиць та турбуватися про їх зовнішній вигляд та інтер’єр відповідно до православної церковної традиції;

н) освячувати храми, каплиці і молитовні будинки;

о) розпоряджатися фінансами єпархії, укладати від імені єпархії угоди, видавати доручення, відкривати рахунки в банківських установах;

п) здійснювати контроль за релігійною, адміністративною та фінансовою діяльністю парафій, монастирів, навчальних закладів та інших підрозділів єпархії;

р) піклуватися про благодійницьку діяльність і гуманітарну допомогу;

с) піклуватися про забезпечення парафій усім необхідним для звершення богослужінь;

т) здійснювати церковний суд над духовенством і церковнослужителями у першій інстанції;

у) вирішувати відповідно до церковних канонів питання, які виникають при укладенні церковних шлюбів і розлучень;

ф) вирішувати питання, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном єпархії згідно з українським державним законодавством;

х) піклуватися про видання і розповсюдження церковних газет і журналів та іншої духовної літератури;

ц) стежити за церковною дисципліною духовенства та його моральним станом;

20. Овдовілою єпархією тимчасово керує архиєрей, призначений Патріархом Київським і всієї Руси-України. Тимчасово керуючий єпархією архиєрей не приймає рішень, які стосуються реорганізації єпархіального життя, не переміщає духовенства на парафіях і не робить суттєвих змін в єпархіальному житті.

21. Під час удівства єпархії Єпархіальна рада створює комісію для інвентаризації єпархіального майна і складає відповідний акт для передачі єпархії новопризначеному архиєрею.

22. Церковне майно, яким володів спочилий архиєрей за своїм положенням і посадою і яке знаходиться в офіційній архиєрейській резиденції, після його смерті переходить у власність єпархії. Особисте майно спочилого архиєрея успадковується відповідно до чинного українського законодавства.

23. Єпархіальним архиєреям надається право відлучатися із своїх єпархій з поважних причин на термін не більше 14 днів, не отримуючи попереднього дозволу вищої церковної влади; на більший же термін відлучення архиєрей повинен брати дозвіл у Святійшого Патріарха в установленому порядку.

24. Утримання єпархіальних архиєреїв визначається Священним Синодом. При звільненні на спокій і вихід на пенсію – пенсія визначається відповідно до пенсійного законодавства України.

2. Єпархіальні збори

25. Єпархіальні збори, які очолює єпархіальний архиєрей, є органом управління єпархією і складаються із кліру, представників чернецтва і мирян, які живуть на території єпархії і входять до канонічних підрозділів єпархії.

26. Єпархіальні збори скликаються єпархіальним архиєреєм за необхідністю і його розсудом.

27. Головою єпархіальних зборів є єпархіальний архиєрей.

28. Єпархіальні збори обирають заступника голови і секретаря. Заступник голови може керувати зборами за дорученням єпархіального архиєрея. Секретар несе відповідальність за підготовку протоколів засідання єпархіальних зборів.

29. Кворум зборів складає проста більшість його членів. Рішення приймаються більшістю голосів. У випадку рівності, голос голови є вирішальним.

30. Єпархіальні збори:

а) обирають делегатів на Помісний Собор та членів єпархіальної ради;

б) вирішують питання церковного життя в межах єпархії.

31. Єпархіальні збори працюють згідно з прийнятим порядком денним і регламентом.

32. Протоколи єпархіальних зборів підписують голова, його заступник і секретар.

3. Єпархіальна рада

33. Єпархіальна рада, яку очолює єпархіальний архиєрей, є дорадчим органом управління єпархією. Єпархіальна рада утворюється з благословення єпархіального архиєрея і складається із п’яти осіб – чотирьох у священному сані і одного мирянина, три із яких призначаються архиєреєм, а два призначаються єпархіальними зборами на три роки.

34. Єпархіальна рада засідає регулярно, але не рідше одного разу на півроку.

35. Кворум єпархіальної ради складає більшість її членів.

36. Єпархіальна рада працює на підставі порядку денного, запропонованого головою.

37. Єпархіальний архиєрей призначає секретаря єпархіальної ради із числа її членів. Секретар відповідає за підготовку необхідних матеріалів і складає протоколи засідань.

38. Єпархіальна рада:

а) допомагає архиєрею в управлінні єпархією;

б) розглядає скарги духовенства і парафіяльних рад;

в) піклується про будівництво і ремонт храмів;

г) контролює діяльність парафіяльних рад;

д) розглядає парафіяльні звіти;

є) здійснює ревізію єпархіальних установ;

е) вирішує справи, які єпархіальний архиєрей направляє в єпархіальну раду для винесення рішень та надання рекомендацій.

ж) розглядає питання богослужбової практики і церковної дисципліни.

з) розглядає питання благодійництва та гуманітарної допомоги.

39. Єпархіальна рада має право церковного суду в першій інстанції.

4. Єпархіальні управління та інші єпархіальні установи

40. Єпархіальне управління є виконавчо-розпорядчим органом єпархії, знаходиться під безпосереднім керівництвом єпархіального архиєрея і разом з іншими єпархіальними установами покликане допомагати архиєрею в здійсненні його виконавчої влади.

41. Єпархіальний архиєрей керує діяльністю єпархіального управління і всіх єпархіальних установ, призначає посадових осіб згідно зі штатним розкладом.

42. Діяльність єпархіальних управлінь, як і інших єпархіальних установ регламентується єпархіальними статутами та архиєрейськими розпорядженнями.

43. Кожне єпархіальне управління повинно мати канцелярію, бухгалтерію, архів та необхідну кількість інших відділів, які забезпечують видавничу, інформаційну, соціально-благодійницьку, просвітницько-виховну, будівельно-реставраційну, господарську та інші види єпархіальної діяльності.

44. Секретар єпархіального управління несе відповідальність за діловодство єпархії і в межах, визначених єпархіальних архиєреєм, допомагає йому в управлінні єпархією і в керівництві єпархіальним управлінням.

5. Благочиння (Деканати)

45. Єпархія ділиться на благочиння (деканати) на чолі з благочинними, які обираються духовенством благочиння і призначаються єпархіальним архиєреєм.

46. Межі благочинь (деканатів) визначаються адміністративним поділом області.

47. До обов’язків благочинного (декана) належить:

а) турбота про збереження чистоти православної віри і належне духовно-моральне виховання віруючих;

б) нагляд за відправленням богослужінь, за станом церковної проповіді, за достойним станом вівтаря, престолу, жертовника та всього храму в цілому;

в) турбота про виконання постанов і розпоряджень єпархіальної влади;

г) контроль за своєчасним надходженням парафіяльних внесків на утримання єпархії;

д) надання порад священнослужителям як стосовно виконання ними своїх обов’язків, так і стосовно їх особистого життя;

є) вирішення суперечок між духовенством і парафіяльними радами без формального судочинства і з доповіддю про найбільш значимі та вагомі інциденти єпархіальному архиєрею.

е) розслідування церковних правопорушень за вказівкою єпархіального архиєрея;

ж) клопотання перед єпархіальним архиєреєм про церковні нагороди духовенства і мирян;

з) внесення пропозицій єпархіальному архиєрею щодо заміщення вакантних посад у парафіях священиками, дияконами, псаломщиками і регентами;

и) піклування про задоволення релігійних потреб віруючих у парафіях, де тимчасово відсутні священнослужителі;

і) спостереження за будівництвом і ремонтом храмів у межах благочиння;

ї) турбота про забезпечення храмів усім необхідним для звершення богослужінь і нормального парафіяльного діловодства;

й) піклування про розповсюдження газет, журналів та іншої духовної літератури;

к) виконання інших обов’язків, покладених на нього єпархіальним архиєреєм.

48. Благочинний повинен не менше одного разу на рік відвідувати всі парафії свого благочиння для перевірки належного відправлення богослужінь, внутрішнього і зовнішнього вигляду храмів, а також для перевірки належного ведення парафіяльних справ.

49. З благословення єпархіального архиєрея, на прохання настоятеля, парафіяльної ради або парафіяльних зборів благочинний може проводити засідання парафіяльних зборів.

50. З благословення єпархіального архиєрея благочинний може скликати священників для розгляду загальних церковних потреб благочиння.

51. Щорічно благочинний представляє єпархіальному архиєрею звіт про стан благочиння і про свою діяльність.

52. Діяльність благочинного фінансується з коштів його парафії, а за необхідності – із загальноєпархіальних внесків.

Продовження: Частина №3