З цього дня розпочинається Успенський піст, який передує одному з найбільших релігійних свят – Успінню Пресвятої Богородиці. Піст триває два тижні. Успенський піст не такий суворий, як Великий, але суворіший, ніж Петрів і Різдвяний пости.
В понеділок, середу і п’ятницю Успенського посту статут православної Церкви пропонує споживати сухі страви, тобто дотримуватися найстрогішого посту, у вівторок і четвер - варена їжа, але без олії; в суботи і неділі дозволяється вино і олія.
До ... Читать дальше »
Найчастіше про цього великого мужа віри згадують у зв’язку з тим, що він був найближчим і найвідданішим учнем пророка Іллі. Погляньмо, як священний письменник відтворив цю
сув’язь учня і наставника у відомому уривкові з Другої книги царів: «У
той час, коли Господь захотів піднести Іллю у вихорі на небо, йшов Ілля
з Єлисеєм з Галгала. [...] Коли вони перейшли, Ілля сказав Єлисеєві:
проси, що зробити тобі, раніше, ніж я буду взятий від тебе. І сказав
Єлисей: дух, який у тобі, нехай буде на мені подвійно. І сказав він:
важкого ти просиш. Якщо побачиш, як я буду взятий від тебе, то буде
тобі так, а якщо не побачиш – не
Почитання святих почалося ще з часів перших
християн. Приклад мучеників у перших віках дав поштовх до їх почитання.
Смерть за Христову віру свідчила про віддану любов до Ісуса Христа та
його церкви. Сам Ісус казав: «Це моя заповідь, щоб ви любили один
одного, як я вас полюбив! Ніхто неспроможний любити більше, ніж тоді,
коли він за своїх друзів своє життя віддає» (Йо 15;12,13). Перший
приклад досконалої любові показав мученик за Христову віру архидиякон
Стефан. Він є немовби старозавітнім патріархом Святих. «І каменували
Стефана, який взивав, мовивши: «Господи Ісусе, прийми дух мій!». А
впавши на коліна, закликав сильним голосом: «Господи, не постав їм
цього за гріх!» І промовивши це, смертю заснув»
Зелені свята – дуже давнє народне
дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це
завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі
Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання
майбутнього урожаю. З прийняттям
християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка
відзначалася на 50-й день після Паски і спів падала з Зеленою неділею.
Проте впродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна
ритуально-обрядова складова Зелених свят. 
Уставом Православної Церкви встановлені особливі вселенські загальні
дні поминання спочилих християн. Одним з таких дней є Троїцька поминальна субота, яка завжди відбувається напередодні
святкування П’ятидесятниці. В Троїцьку Суботу Церква закликає нас , ще
з Апостольських часів, звершувати поминання всіх від віку спочилих
благочестивих праотців, отців і братів наших, тому що в день
П’ятидесятниці відобразилось викуплення світу
"освятительно-звершувальною" силою животворчого Пресвятого Духа. Початок встановлення Троїцької батьківської вселенської суботи
відноситься до древніх часів християнства. В словах святого апостола
Петра, виголошених ним у день П’ятидесятниці, є важлива вказівка на
початок з
День Перемоги — свято перемоги радянського народу над фашизькою Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941 — 1945 років. Початково відзначалося у 
Бог знав, що його улюблене творіння, людина, згрішить, і у Нього був план
спасіння людей для того, щоб вони мали вічне життя з Ним.
Храм Всіх Святих землі Української відсвяткував вхід Господній у Єрусалим, о сьомій годині - таїнство сповіді, далі розпочалась Літургія св. Іоана Золотоустого після чого чин Освячення та верб, кількість прихожан була велика, у
цей день Церква згадує царське прославляння Ісуса Христа перед
Його хресною смертю для того, щоб показати, що страждання Спасителя
були добровільні. За християнськими тлумаченнями, усі віруючі, як і
єрусалимський натовп, грішні у тому, що спочатку чулися захоплені
вигуки: